Заголовок: ЗНО 2018 року з математики — основна сесія
Комментарий:
Готово, можно копировать.
СКЛАДУ ЗНО — математика
Вариант № 28

ЗНО 2018 року з математики — основна сесія

1.  
i

 дробь: чис­ли­тель: 2a плюс 2, зна­ме­на­тель: 2 конец дроби =

А) a + 2
Б) 2a + 1
В) a + 1
Г) 2a
Д) a
2.  
i

Три прямі, розміщені в одній пло­щині, пе­ре­ти­на­ють­ся в одній точці (див. ри­су­нок). Визна­чте гра­дус­ну міру кута  альфа .

А) 80°
Б) 50°
В) 90°
Г) 100°
Д) 70°
3.  
i

У буфеті друзі ку­пи­ли кілька од­на­ко­вих тісте­чок вартістю 10 грн кожне і 5 од­на­ко­вих бу­ло­чок вартістю xгрн кожна. Яке з чисел може ви­ра­жа­ти за­галь­ну вартість цієї по­куп­ки (y грн), якщо x — ціле число?

А) 31
Б) 32
В) 33
Г) 34
Д) 35
4.  
i

На ри­сун­ку зоб­ра­же­но графік функції y=f левая круг­лая скоб­ка x пра­вая круг­лая скоб­ка , визна­че­ної на проміжку [−4; 6]. Укажіть найбільше зна­чен­ня функції f на цьому проміжку.

А) −4
Б) 3
В) 4
Г) 5
Д) 6
5.  
i

Яке з на­ве­де­них чисел є ко­ре­нем рівнян­ня  ло­га­рифм по ос­но­ва­нию 4 левая круг­лая скоб­ка x минус 1 пра­вая круг­лая скоб­ка =3?

А) 4
Б) 13
В) 63
Г) 65
Д) 82
6.  
i

Укажіть фор­му­лу для об­чис­лен­ня об’єму V півкулі радіуса R (див. ри­су­нок).

А) V=4 Пи R в квад­ра­те
Б) V= дробь: чис­ли­тель: 2, зна­ме­на­тель: 3 конец дроби Пи R в квад­ра­те
В) V= Пи R в кубе
Г) V=2 Пи R в квад­ра­те
Д) V= дробь: чис­ли­тель: 4, зна­ме­на­тель: 3 конец дроби Пи R в кубе
7.  
i

Розв’яжітьрівнян­ня 4 ко­рень из: на­ча­ло ар­гу­мен­та: x конец ар­гу­мен­та =1.

А)  дробь: чис­ли­тель: 1, зна­ме­на­тель: 2 конец дроби
Б)  дробь: чис­ли­тель: 1, зна­ме­на­тель: 8 конец дроби
В) 16
Г)  минус дробь: чис­ли­тель: 1, зна­ме­на­тель: 2 конец дроби ; дробь: чис­ли­тель: 1, зна­ме­на­тель: 2 конец дроби
Д)  дробь: чис­ли­тель: 1, зна­ме­на­тель: 16 конец дроби
8.  
i

Знайдiть об­ласть визна­чен­ня функцiї y= дробь: чис­ли­тель: x плюс 1, зна­ме­на­тель: x минус 2 конец дроби .

А)  левая круг­лая скоб­ка минус бес­ко­неч­ность ;2 пра­вая круг­лая скоб­ка \cup левая круг­лая скоб­ка 2; плюс бес­ко­неч­ность пра­вая круг­лая скоб­ка
Б)  левая круг­лая скоб­ка минус бес­ко­неч­ность ; минус 1 пра­вая круг­лая скоб­ка \cup левая круг­лая скоб­ка 2; плюс бес­ко­неч­ность пра­вая круг­лая скоб­ка
В)  левая круг­лая скоб­ка минус бес­ко­неч­ность ; минус 2 пра­вая круг­лая скоб­ка \cup левая круг­лая скоб­ка минус 2; плюс бес­ко­неч­ность пра­вая круг­лая скоб­ка
Г)  левая круг­лая скоб­ка минус бес­ко­неч­ность ; минус 1 пра­вая круг­лая скоб­ка \cup левая круг­лая скоб­ка минус 1;2 пра­вая круг­лая скоб­ка \cup левая круг­лая скоб­ка 2; плюс бес­ко­неч­ность пра­вая круг­лая скоб­ка
Д)  левая круг­лая скоб­ка минус бес­ко­неч­ность ; плюс бес­ко­неч­ность пра­вая круг­лая скоб­ка
9.  
i

У про­сторі за­да­но па­ра­лельні прямі тій. Які з на­ве­де­них твер­джень є пра­виль­ни­ми?

 

I. Існує пло­щи­на, що містить обидві прямі m і n.

II. Існує пряма, що пе­ре­ти­нає обидві прямі m і n.

III. Існує точка, що на­ле­жить обом пря­мим m і n.

А) лише I
Б) лише II
В) лише II та III
Г) лише III
Д) лише I та II
10.  
i

Спростіть вираз a левая круг­лая скоб­ка a плюс 2b пра­вая круг­лая скоб­ка минус левая круг­лая скоб­ка a плюс b пра­вая круг­лая скоб­ка в квад­ра­те .

А) 4ab плюс b в квад­ра­те
Б) 4ab минус b в квад­ра­те
В)  минус b в квад­ра­те
Г) 2ab минус b в квад­ра­те
Д) b в квад­ра­те
11.  
i

На ри­сун­ку зоб­ра­же­но па­ра­лельні прямі a і b та січну CD. Знайдіть відстань між пря­ми­ми a і b, якщо CK = 5 см, KD = 2 см, а відстань від точки K до прямої a дорівнює 1 см.

А) 2,5 см
Б) 3 см
В) 3,5 см
Г) 4 см
Д) 4,5 см
12.  
i

Учень з понеділка до п’ятниці за­пи­су­вав час (у хви­ли­нах), який він вит­ра­чав на до­ро­гу до школи та зі школи (див. таб­ли­цю).

 

Днiпонеділоквівто­роксе­ре­дачет­верп’ят­ни­ця
До­ро­га до школи1920211723
До­ро­га зі школи2822202530

 

На скільки хви­лин у се­ред­ньо­му до­ро­га зі школи три­валіша за до­ро­гу до школи?

А) 2
Б) 3
В) 4
Г) 5
Д) 6
13.  
i

1 минус синус альфа \ctg альфа ко­си­нус альфа =

А)  ко­си­нус 2 альфа
Б) 1 минус синус 2 альфа
В) 0
Г)  ко­си­нус в квад­ра­те альфа
Д)  синус в квад­ра­те альфа
14.  
i

Розв’яжіть си­сте­му рівнянь

 си­сте­ма вы­ра­же­ний xy= минус 12,x левая круг­лая скоб­ка 2y минус 1 пра­вая круг­лая скоб­ка = минус 18. конец си­сте­мы .

Якщо (x0; y0) — розв’язок си­сте­ми, то x0 = 
А) −6
Б) −16
В) −9
Г) 2
Д) 6
15.  
i

На ри­сун­ку зоб­ра­же­но роз­горт­ку пра­виль­ної три­кут­ної приз­ми. Визна­чте площу бічної по­верхні цієї приз­ми, якщо пе­ри­метр роз­горт­ки (суцільна лінія) дорівнює 52 см, а пе­ри­метр ос­но­ви приз­ми ста­но­вить 12 см.

А) 36 см2
Б) 48 см2
В) 60 см2
Г) 72 см2
Д) 96 см2
16.  
i

Об­числіть зна­чен­ня ви­ра­зу  ло­га­рифм по ос­но­ва­нию 3 45 плюс ло­га­рифм по ос­но­ва­нию 3 900 минус ло­га­рифм по ос­но­ва­нию 3 500.

А)  дробь: чис­ли­тель: 1, зна­ме­на­тель: 4 конец дроби
Б) 4
В) 3
Г) 27
Д)  ло­га­рифм по ос­но­ва­нию 3 445
17.  
i

На ри­сун­ку зоб­ра­же­но фраг­мент графіка періодич­ної функції з періодом T=2 Пи , яка визна­че­на на мно­жині дійсних чисел. Укажіть серед на­ве­де­них точку, що на­ле­жить цьому графіку.

А)  левая круг­лая скоб­ка 1;2 Пи пра­вая круг­лая скоб­ка
Б)  левая круг­лая скоб­ка 3 Пи ;0 пра­вая круг­лая скоб­ка
В)  левая круг­лая скоб­ка минус 1;5 Пи пра­вая круг­лая скоб­ка
Г)  левая круг­лая скоб­ка 5 Пи ;0 пра­вая круг­лая скоб­ка
Д)  левая круг­лая скоб­ка минус 5 Пи ; минус 1 пра­вая круг­лая скоб­ка
18.  
i

Розв’яжіть нерівність 2 в сте­пе­ни x плюс 2 в сте­пе­ни левая круг­лая скоб­ка x плюс 3 пра­вая круг­лая скоб­ка боль­ше или равно 144.

А)  левая квад­рат­ная скоб­ка 34,5; плюс бес­ко­неч­ность пра­вая круг­лая скоб­ка
Б)  левая квад­рат­ная скоб­ка 4; плюс бес­ко­неч­ность пра­вая круг­лая скоб­ка
В)  левая круг­лая скоб­ка минус бес­ко­неч­ность ;4 пра­вая квад­рат­ная скоб­ка
Г)  левая круг­лая скоб­ка минус бес­ко­неч­ность ;4,5 пра­вая квад­рат­ная скоб­ка
Д)  левая круг­лая скоб­ка 4,5; плюс бес­ко­неч­ность пра­вая квад­рат­ная скоб­ка
19.  
i

Укажіть похідну функції f левая круг­лая скоб­ка x пра­вая круг­лая скоб­ка =x левая круг­лая скоб­ка x в кубе плюс 1 пра­вая круг­лая скоб­ка .

А) f' левая круг­лая скоб­ка x пра­вая круг­лая скоб­ка =4x в кубе плюс 1
Б) f' левая круг­лая скоб­ка x пра­вая круг­лая скоб­ка =4x в кубе
В) f' левая круг­лая скоб­ка x пра­вая круг­лая скоб­ка =3x в квад­ра­те
Г) f' левая круг­лая скоб­ка x пра­вая круг­лая скоб­ка =3x в квад­ра­те плюс 1
Д) f' левая круг­лая скоб­ка x пра­вая круг­лая скоб­ка = дробь: чис­ли­тель: x в сте­пе­ни 5 , зна­ме­на­тель: 5 конец дроби плюс дробь: чис­ли­тель: x в квад­ра­те , зна­ме­на­тель: 2 конец дроби
20.  
i

На ри­сун­ку зоб­ра­же­но фраг­мент по­пе­реч­но­го перерiзу стiни (пря­мо­кут­ник KLMN) з ар­ко­вим прорiзом ABFCD, верх­ня ча­сти­на BFC якого є дугою кола радiуса 1 м. Вiдрiзки AB i DC пер­пен­ди­ку­лярнi до AD, AB = DC = 2 м. AD = 1,6 м, KL = 2,75 м. Визна­чте вiдстань d вiв най­ви­щої точки F прорiзу до стелi LM.

А) 0,25 м
Б) 0,3 м
В) 0,4 м
Г) 0,35 м
Д) 0,45 м
21.  
i

До кож­но­го по­чат­ку ре­чен­ня (1—4) доберіть його закінчен­ня (А—Д) так, щоб утво­ри­ло­ся пра­виль­не твер­джен­ня.

 

По­ча­то­кре­чен­ня

1.    Пряма у=4,5x

2.    Пряма y= минус 4

3.    Пряма y=2x плюс 4

4.    Пряма y=x

Закінчен­няре­чен­ня

А є па­ра­лель­ною прямій y=2x

Б    не має спільних точок з графіком функції y=x в квад­ра­те минус 1

В    пе­ре­ти­нає графік функції y=3 в сте­пе­ни x з абс­ци­сою x_0=2

Г є па­ра­лель­ною осі y

Д є бісек­три­сою І і III ко­ор­ди­нат­них чвер­тей.

А
Б
В
Г
Д

1

2

3

4
22.  
i

До кож­но­го по­чат­ку ре­чен­ня (1—4) доберіть його закінчен­ня (А—Д) так, щоб утво­ри­ло­ся пра­виль­не твер­джен­ня, якщо a= минус 3.

По­ча­ток ре­чен­ня

1.    Зна­чен­ня ви­ра­зу a в сте­пе­ни 0

2.    Зна­чен­ня ви­ра­зу a в квад­ра­те

3.    Зна­чен­ня ви­ра­зу  дробь: чис­ли­тель: |a|, зна­ме­на­тель: a конец дроби

4.    Зна­чен­ня ви­ра­зу  ко­рень 3 сте­пе­ни из: на­ча­ло ар­гу­мен­та: a конец ар­гу­мен­та

Закінчен­няре­чен­ня

А    більше за 1

Б    дорівнює 1

В    дорівнює 0

Г    дорівнює −1

Д    менше з а −1

А
Б
В
Г
Д

1

2

3

4
23.  
i

Циліндр і конус мають рівні об’єми та рівні радіуси основ. Площа ос­но­ви циліндра дорівнює 25 Пи см в квад­ра­те , а його об’єм — 100 Пи см в кубе . До кож­но­го по­чат­ку ре­чен­ня (1—4) доберіть його закінчен­ня (А—Д) так, щоб утво­ри­ло­ся пра­виль­не твер­джен­ня.

По­ча­ток ре­чен­ня

1.    Ви­со­та циліндра дорівнює

2.    Ви­со­та ко­ну­са дорівнює

3.    Радіус ос­но­ви циліндра дорівнює

4.    Твірна ко­ну­са дорівнює

Закінчен­няре­чен­ня

А    4 см

Б    5 см

В    8 см

Г    12 см

Д    13 см

А
Б
В
Г
Д

1

2

3

4
24.  
i

Уста­новіть відповідність між гео­мет­рич­ною фігурою (1—4) та її пло­щею (А—Д).

Гео­мет­рич­на фігура

1.    ромб зі сто­ро­ною 6 см і тупим кутом 120°

2.    квад­рат, у який упи­са­не коло радіуса 2 см

3.    па­ра­ле­ло­грам, одна сто­ро­на якого дорівнює 5 см, а ви­со­та, про­ве­де­на з вер­ши­ни

ту­по­го кута, ділить іншу сто­ро­ну на відрізки за­в­до­вж­ки 4 см i 12 см

4.    пря­мо­кут­ник, більша сто­ро­на якого дорівнює 6 см й утво­рює з діаго­нал­лю кут 30°

Площа гео­мет­рич­ної

фігури

А    12 см2

Б    16 см2

В    18 см2

Г   12 ко­рень из: на­ча­ло ар­гу­мен­та: 3 конец ар­гу­мен­та см в квад­ра­те

Д   18 ко­рень из: на­ча­ло ар­гу­мен­та: 3 конец ар­гу­мен­та см в квад­ра­те

А
Б
В
Г
Д

1

2

3

4
25.  
i

Для визна­чен­ня ши­ри­ни ав­то­магістралі hмаг, (у м) що має по 4 од­на­кові смуги руху

транс­пор­ту в обох на­прям­ках (див. ри­су­нок), ви­ко­ри­сто­ву­ють фор­му­лу h_маг=8b плюс r плюс 2\Delta, де

b — ши­ри­на однієї смуги руху транс­пор­ту;

r — ши­ри­на розділю­валь­ної смуги між на­прям­ка­ми руху транс­пор­ту;

\Delta — ши­ри­на запобіжної смуги між край­ньою сму­гою руху й бор­дю­ром.

 

1. Визна­чте ши­ри­ну b (у м) однiєї смуги, якщо h_маг=40,2м, r = 10 м, \Delta=1,5м.

2. За­пла­но­ва­но збільши­ти ши­ри­ну b кожної смуги руху транс­пор­ту на 10% за ра­ху­нок лише змен­шен­ня ши­ри­ни r розділю­валь­ної смуги. На скільки метрів потрібно змен­ши­ти ши­ри­ну r розділю­валь­ної смуги?

26.  
i

У пря­мо­кут­но­му три­кут­ни­ку ABC  левая круг­лая скоб­ка \angle C=90 гра­ду­сов пра­вая круг­лая скоб­ка відстані від се­ре­ди­ни медіани BM до катетів АС і BC дорівню­ють 5 см і 6 см відповідно.

1. Визна­чте до­в­жи­ну ка­те­та AC (у см).

2. Визна­чтеї радіус (у см) кола, опи­са­но­го нав­ко­ло три­кут­ни­ка ABC.

27.  
i

Зна­мен­ник гео­мет­рич­ної про­гресії дорівнює  дробь: чис­ли­тель: 2, зна­ме­на­тель: 3 конец дроби , а сума чо­ти­рьох пер­ших її членів дорівнює 65. Знайдіть пер­ший член цієї про­гресії.

28.  
i

У май­стерні мали ви­го­то­ви­ти 240 стільців за п днів, при­чо­му щодня пла­ну­ва­ли ви­роб­ля­ти од­на­ко­ву кількість стільців. Однак, на про­хан­ня за­мов­ни­ка, за­в­дан­ня ви­ко­на­ли на 2 дні раніше за­пла­но­ва­но­го терміну. Для цього до­ве­ло­ся денну норму ви­го­тов­лен­ня збільши­ти на 4 стільці. Визна­чте n.

29.  
i

В Олен­ки є 8 різних фо­то­графій з її зоб­ра­жен­ням та 6 різних фо­то­графій її класу. Скільки всьо­го в неї є спо­собів виб­ра­ти з них 3 фо­то­графії зі своїм зоб­ра­жен­ням для пер­со­наль­ної сторінки в соціальній мережі та 2 фо­то­графії свого класу для сайту школи?

30.  
i

У пря­мо­кутній си­стемі ко­ор­ди­нат на пло­щині за­да­но колінеарні век­то­ри \vecAB та \veca левая круг­лая скоб­ка 3; минус 5 пра­вая круг­лая скоб­ка Визна­чте абс­ци­су точки В, якщо А(−4; 1), а точка В ле­жить на прямій y = 3.

31.  
i

За­да­но функції f левая круг­лая скоб­ка x пра­вая круг­лая скоб­ка =x в кубе i g левая круг­лая скоб­ка x пра­вая круг­лая скоб­ка =4|x|.

 

1. По­бу­дуй­те графік функції f.

2. По­бу­дуй­те графік функції g.

3. Визна­чте абс­ци­си точок пе­ре­ти­ну графіків функцій f i g.

4. Об­числіть площу фігури, об­ме­же­ної графіками функцій f i g.

У пра­вильній чо­ти­ри­кутній піраміді SABCD сто­ро­на ос­но­ви ABCD дорівнює c, а бічне ребро SA утво­рює з пло­щи­ною ос­но­ви кут  альфа . Через ос­но­ву ви­со­ти піраміди па­ра­лель­но грані ASD про­ве­де­но пло­щи­ну  бета .

1. По­бу­дуй­те переріз піраміди SABCD пло­щи­ною  бета .

2. Обґрун­туй­те вид перерізу.

3. Визна­чте пе­ри­метр перерізу.

33.  
i

Розв'яжiть нерiвнiсть  дробь: чис­ли­тель: ло­га­рифм по ос­но­ва­нию a x, зна­ме­на­тель: x в квад­ра­те плюс левая круг­лая скоб­ка a минус 4 пра­вая круг­лая скоб­ка x плюс 4 минус 2a конец дроби мень­ше или равно 0 за­леж­но вiд зна­чень па­ра­мет­ра a.